Івану Низовому
Поету, громадянину,
громадському діячу,
присвячується:
А ти писав на аркуші
паперу,
Про все, що міг вмістити білий світ.
І як в поета, про
людську химеру
Рядки сильніші ніж
про Афродіт.
А що робити, якщо в
серці туга,
Й по Україні душу
розрива?
Лише учора схоронив
ти друга,
А вже сьогодні й
самого нема.
Від втрат людських
бідніє Україна.
Пішов від нас її
великий син,
Громадянин, поет,
пішла Людина.
А я за вірші шлю тобі
уклін!
21.12.16р.
Немає коментарів:
Дописати коментар