Ворожка

Ворожка

Мені ворожка ворожила,

Ось довгих літ тобі життя,

Життя довге, та як могила,

Бо очі скрізь тебе шука.

Мені ворожка ворожила,

Любов наврочила мені,

І серце тебе полюбило,

А ти мені сказала: „Ні!”

Мені ворожка ворожила,

Дивилась в очі і невже,

Невже навмисно обдурила,

Бо знала, що не так те все.

Не буде літ отих й кохання,

Не буде й щастя на землі.

Була любов, одна й остання,

А решта буде, як у сні.

Як в страшнім сні лихої долі,

Той, що спіткала на землі,

Не вже ворожка по-неволі

Дурне наврочила мені?!