Матері

Матері

Перепочинь, ще літо не прийшло,

Ще сніг в лісах поміж дерев біліє,

І холодом ще вечорами віє,

Та не спішить до нас весни тепло.

Перепочинь, дай Боже сил Тобі,

За те тепло, що нам Ти віддавала,

Поки росли, росли ми, мал-по-малу,

Перепочинь, дай Боже сил Тобі.

Тепер частіше серце в нас щемить,

І сон кудись тікає вечорами,

Коли думки летять туди, де мама,

Як спогадів прилине гірка мить.

Життя уже нас зовсім рознесло,

Рікою розливною по долині,

Де ми тепер?, і де тепер Ти нині?

Моя рідненька, мила Матінко.

Перепочинь, дай Боже сил Тобі,

За всі роки, що прожила в турботі,

Перепочинь, від тяжкої роботи,

Перепочинь, дай Боже сил Тобі.

                                                04.04.05р.