Хірургу та патріоту (В.В. Яковенко, нашому дорогому хірургу, що рятував життя хлопців в АТО.) Ніхто мабуть стільки не бачив мук, Як Ви, з автоматом, що поруч лежав. Коли виривали з надломлених рук, У смерті, бійця, що вмирав... І в пам'ять про ті страшні рани війни, Про болі, про крики, про ночі без снів... Коли все скінчиться, я хочу, щоб Ви, Зустріли всіх тих матерів, Що тихо молились ночами за Вас, За те, що вертали на землю синів... За руки людини, від смерті що спас, Дорожче що є в матерів! 19.06.16р.
Немає коментарів:
Дописати коментар